У вирощуванні малини є одна тонкість, яку багато хто недооцінює – це мульчування. А насправді, цей простий прийом може суттєво вплинути і на врожайність, і на здоровʼя самих кущів. Особливо влітку, коли спека швидко сушить землю, а коріння малини страждає від нестачі вологи. Тож правильна мульча – це не про красу та забаганки садівниць, а цілком практична річ.
Садівники з великим досвідом вже давно визначилися, який матеріал для цього підходить найкраще. Якщо мова йде саме про малину, то оптимальним варіантом є кора дерев та дрібна деревна стружка. Вони і виглядають стильно, і працюють набагато ефективніше, ніж, наприклад, скошена трава чи солома. Така мульча не злежується й не починає гнити вже через кілька днів. Навпаки, вона довго зберігає свою структуру, пропускає повітря до ґрунту, не перешкоджає проникненню вологи та водночас запобігає її швидкому випаровуванню.
Якщот виникає питання: чому саме кора? А ви згадайте своє дитинство та прогулянки по лісу. Тоді у памʼяті згадується картинка, як під ногами лежать гілочки, шишки, шматочки кори, старе листя. Там ніхто нічого спеціально не мульчує, а умови ідеальні – вологість зберігається, бурʼяни не наступають, навіть дикі кущі здорові й врожайні. Тому, чому б не скористатися “натяками” природи?
При цьому треба памʼятати, що під мульчею земля повинна бути добре зволоженою. Найкраще укладати кору після дощу або поливу – тоді вона одразу починає працювати, не даючи волозі втекти. Шар має бути досить щільним, але не надто товстим. І не слід насипати мульчу впритул до самих стебел, краще залишити кілька сантиметрів відстані, щоб уникнути загнивання прикореневої зони.
Якщо все зробити правильно, малина порадує ягідками вже дуже скоро. Ви побачите, що ґрунт не тріскається, бурʼяни пробиваються рідше, а ягоди виростають більші, солодші й чистіші – не лежать на землі, не брудняться і не псуються від контакту з вологим ґрунтом. Користуйтеся!
