| Гори Загрос — це місце, де Homo sapiens і неандертальці схрещувалися між 42 000 і 49 000 років тому
Нове дослідження показує, що стародавня океанічна плита під поверхнею планети горизонтально відкривається.
Історія Землі налічує понад 4,5 мільярда років і за цей час вона зазнала змін. Протягом мільйонів років Аравійська та Євразійська континентальні плити дрейфували одна до одної, а морське дно, яке лежало між ними та було відоме як океанічна плита Неотетіс, витіснялося дедалі глибше в надра Землі. Коли плити врешті-решт зіткнулися, їхні краї змістилися і піднялися, утворивши гори Загрос, пише IFLScience.
У новому дослідженні вчені виявили, що гори Загрос виявилися втягнутими в геологічну драму: стародавня океанічна плита під сучасним Іраком горизонтально відривається. Цей величезний підземний розрив, що простягається від південного сходу Туреччини до північного заходу Ірану, впливає на те, як поверхня Землі згинається і зміщується, змінюючи ландшафт у міру його зміни.
Команда з Геттінгенського університету зосередилася на тому, щоб вивчити, як гори Загрос у регіоні Іракського Курдистану змінювалися протягом останніх 20 мільйонів років. Результати вказують на те, що вага гір змушує поверхню планети вигинатися, утворюючи западини, що заповнюються опадами — одним із яскравих прикладів є Месопотамія. Ще одним несподіваним результатом стало те, що западина глибиною 3-4 кілометри, затоплена опадами в південно-східній області, насправді глибша, ніж вважалося раніше.
За словами провідного автора дослідження, наукового співробітника кафедри структурної геології та геометрії Геттінгенського університету, доктора Ренаса Кошнава, їхні з командою результати вказують на те, що океанічна плита, яка опускається під регіоном, також допомагає тягнути донизу поверхню Землі разом із масою величезних гір.
З огляду на помірний рельєф у північно-західній частині Загросу, було дивно виявити, що так багато осаду накопичилося в тій частині області, яку вивчали вчені. Це, на думку доктора Кошнава, вказує на те, що западина землі насправді більша, ніж та, що могла бути викликана навантаженням гір, як вважалося раніше.
Передбачається, що ця плита тягне регіон вниз, звільняючи місце для дедалі більшого накопичення опадів. У напрямку Туреччини заповнена опадами западина стає набагато дрібнішою, що говорить про те, що плита відкололася в цій області, послабивши силу тяги вниз…
Команда вважає, що дані вказують на те, що океанічна плита Неотетіс ефективно занурюється в мантію Землі. Далі вчені мають намір зосередитися на розумінні того, як внутрішні процеси планети впливають на регіон гір Загрос — це може пролити світло на те, як глибинні процеси Землі формують геологічні особливості на поверхні планети.
Доктор Кошнав також вважає, що їхня з колегами робота сприяє розумінню того, як функціонує жорстка зовнішня оболонка нашої планети. Геологічні процеси Землі займають надзвичайно багато часу, але мало що в геології Землі загалом залишається незмінним. Наприклад, деякі з найдраматичніших змін за останній час можна знайти вздовж Східноафриканської рифтової системи (EARS), одного з найбільших розломів у світі, який тягнеться вниз на тисячі кілометрів через кілька країн Африки.
Раніше Фокус писав про те, які сили розривають Африку на частини.
